проханий
ПРО́ХАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до проха́ти.
Проханим конем не наробишся (прислів'я);
Зайві люди розійшлися; прохані на обід увійшли в млин (І. Нечуй-Левицький);
// про́хано, безос. пред.
Її не прохано на сватання. “Мабуть, тим, що я живу на віру”, – подумала вона (М. Коцюбинський).
2. у знач. прикм., розм. Якого доводиться довго просити зробити що-небудь, запрошувати кудись; прошений.
Вона дуже церемонилась і була прохана (І. Нечуй-Левицький);
Тільки зовні вдавав проханого [Степан], сам глибоко жадаючи придивитись на міських людей і спізнатися з ними (В. Підмогильний);
– Прочитав би щось, – приставав Микола. – Не ламайся, я не люблю проханих. Ну, давай свою лірику (І. Цюпа).
3. у знач. ім. про́хане, ного, с. Те, що просять, випрошують у кого-небудь.
Польськи пани зразу же після унії починають випрошувати у короля грамоти на порожні .. землі на Україні – фактично влада була у їх руках, і тому їм не тяжко було дістати прохане (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- проханий — про́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- проханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прохати. || прохано, безос. присудк. сл. Проханий гість. Проханий обід. Прохані гроші заст. — милостиня. 2》 у знач. прикм., розм. Якого доводиться довго просити зробити що-небудь, запрошувати кудись; прошений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проханий — про́ханий (про́шений, ласка́вий) хліб (шмато́к). Милостиня. — Гірко мені проханий хліб їсти (А. Хижняк); Проханий шматок горло дере (Укр.. присл..); (Неофіт-раб:) Я досі був рабом.., а ви тепер ще й жебраком мене зробить хотіли, щоб я поволі руку простягав по хліб ласкавий (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
- проханий — ПРО́ШЕНИЙ розм. (якого доводиться довго просити зробити щось, прийти кудись), ПРО́ХАНИЙ розм., ЦЕРЕМО́ННИЙ. Сніг затримаєм щитами... Їдь, Михайлику, із нами! — Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки (М. Словник синонімів української мови
- проханий — Про́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проханий — Проханий, -а, -е 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Ном. № 11896. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь. Харьк. 3) — обід, бенкет. Словник української мови Грінченка