проханий
ПРО́ШЕНИЙ розм. (якого доводиться довго просити зробити щось, прийти кудись), ПРО́ХАНИЙ розм., ЦЕРЕМО́ННИЙ. Сніг затримаєм щитами... Їдь, Михайлику, із нами! — Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки (М. Стельмах); — Прочитав би щось, — приставав Микола. — Не ламайся, я не люблю проханих. Ну, давай свою лірику (І. Цюпа); (Василь:) Я прийду, як стемніє. Вийдеш? (Лукія:) Неохота. (Василь:) Церемонна (М. Кропивницький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проханий — про́ханий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- проханий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прохати. || прохано, безос. присудк. сл. Проханий гість. Проханий обід. Прохані гроші заст. — милостиня. 2》 у знач. прикм., розм. Якого доводиться довго просити зробити що-небудь, запрошувати кудись; прошений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проханий — ПРО́ХАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до проха́ти. Проханим конем не наробишся (прислів'я); Зайві люди розійшлися; прохані на обід увійшли в млин (І. Нечуй-Левицький); // про́хано, безос. пред. Її не прохано на сватання. Словник української мови у 20 томах
- проханий — про́ханий (про́шений, ласка́вий) хліб (шмато́к). Милостиня. — Гірко мені проханий хліб їсти (А. Хижняк); Проханий шматок горло дере (Укр.. присл..); (Неофіт-раб:) Я досі був рабом.., а ви тепер ще й жебраком мене зробить хотіли, щоб я поволі руку простягав по хліб ласкавий (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
- проханий — Про́ханий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- проханий — Проханий, -а, -е 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Ном. № 11896. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь. Харьк. 3) — обід, бенкет. Словник української мови Грінченка