Великий тлумачний словник сучасної мови

прохукувати

проху́кувати

-ую, -уєш, недок., прохукати, -аю, -аєш, док., перех., розм.

Хукаючи, утворювати проталинку на замерзлій шибці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прохукувати — проху́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прохукувати — ПРОХУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОХУ́КАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Хукаючи, утворювати проталинку на замерзлій шибці. В такі [зимові] дні я нікуди не виходив, прохукував на шибці маленьку щілинку й дивився на високі кучугури снігу (М. Олійник); Дід ..  Словник української мови у 20 томах
  3. прохукувати — Прохукувати, -кую, -єш сов. в. прохукати, -каю, -єш, гл. Дышать, подышать зимой на окно, отчего намерзшій на немъ ледъ протаиваетъ. Прохукаєш вікно, глянеш на двір. Греб. 404.  Словник української мови Грінченка