процедура
процеду́ра
-и, ж.
1》 Офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь. Дипломатична процедура.
|| розм. Ряд яких-небудь дій, хід виконання чого-небудь.
2》 У програмуванні – блок з формальними параметрами або без них, виконання якого відбувається після приведення його до стану готовності до виконання.
Асинхронна процедура — процедура, що виконується одночасно з іншими частинами програми.
Процедура бази даних — процедура, що автоматично викликається системою керування базою даних в процесі виконання умов, що вказані для даної процедури у схемі бази даних.
Процедура вимикання — а) послідовність операцій за умови завершення сеансу зв'язку користувача з системою; б) процедура вилучення задачі з системного журналу.
Процедура виправлення помилок — стандартна процедура відтворення обчислювального процесу за умови виявлення помилок.
Процедура реєстрації — а) процедура встановлення зв'язку з вилученим абонентом; б) процедура фіксації події у системному журналі.
Стандартна процедура — процедура, функції якої визначені деякою алгоритмічною мовою, а реалізація забезпечується системою програмування.
Фонова процедура — процедура, яка є альтернативною до нормального виконання процесу.
3》 Лікувальний захід, перев. призначений лікарем.
Великий тлумачний словник сучасної української мови