процвітаючий

процвіта́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до процвітати 1), 2).

Значення в інших словниках

1. процвітаючий — процвіта́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. процвітаючий — ПРОЦВІТА́ЮЧИЙ, а, е. Який процвітає (у 1, 2 знач.). Київська Русь швидко перетворилася на одне з найбільш розвинених і економічно процвітаючих суспільств тогочасної Європи (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах