процвітаючий
ПРОЦВІТА́ЮЧИЙ, а, е.
Який процвітає (у 1, 2 знач.).
Київська Русь швидко перетворилася на одне з найбільш розвинених і економічно процвітаючих суспільств тогочасної Європи (з наук. літ.);
Порт-Рояль бюв одним з молодих і найбільш ділових портів Америки з безліччю торгових складів і крамниць, з процвітаючими купцями (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)