процвітаючий
процвіта́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до процвітати 1), 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- процвітаючий — процвіта́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- процвітаючий — ПРОЦВІТА́ЮЧИЙ, а, е. Який процвітає (у 1, 2 знач.). Київська Русь швидко перетворилася на одне з найбільш розвинених і економічно процвітаючих суспільств тогочасної Європи (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах