1. Великий тлумачний словник сучасної мови

процедура

процеду́ра

-и, ж.

1》 Офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь. Дипломатична процедура.

|| розм. Ряд яких-небудь дій, хід виконання чого-небудь.

2》 У програмуванні – блок з формальними параметрами або без них, виконання якого відбувається після приведення його до стану готовності до виконання.

Асинхронна процедура — процедура, що виконується одночасно з іншими частинами програми.

Процедура бази даних — процедура, що автоматично викликається системою керування базою даних в процесі виконання умов, що вказані для даної процедури у схемі бази даних.

Процедура вимикання — а) послідовність операцій за умови завершення сеансу зв'язку користувача з системою; б) процедура вилучення задачі з системного журналу.

Процедура виправлення помилок — стандартна процедура відтворення обчислювального процесу за умови виявлення помилок.

Процедура реєстрації — а) процедура встановлення зв'язку з вилученим абонентом; б) процедура фіксації події у системному журналі.

Стандартна процедура — процедура, функції якої визначені деякою алгоритмічною мовою, а реалізація забезпечується системою програмування.

Фонова процедура — процедура, яка є альтернативною до нормального виконання процесу.

3》 Лікувальний захід, перев. призначений лікарем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. процедура — процеду́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. процедура — (юридична) формальність, нґ. тяганина; МЕД. лікувальна акція <�сеанс>. Словник синонімів Караванського
  3. процедура — [процеидура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. процедура — Дія, чинність, перевода Словник чужослів Павло Штепа
  5. процедура — ПРОЦЕДУ́РА, и, ж. 1. Офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь... Словник української мови у 20 томах
  6. процедура — (англ. рrocedure) певним чином організована послідовність прийомів і способів поведінки, спрямована на отримання певного результату. Економічний словник
  7. процедура — процеду́ра (франц. procedure, від лат. procedo – просуваюсь, проходжу) 1. Офіційно встановлений чи прийнятий за звичаєм порядок, послідовність дій для здійснення або оформлення якихось справ. 2. Лікувальні заходи. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. процедура — ПОРЯ́ДОК (певним чином зумовлене розташування, розміщення когось, чогось, послідовність чого-небудь), ЛАД, СИСТЕМАТИ́ЧНІСТЬ, СИСТЕ́МА, ПО́БИТ розм.; РОЗПОРЯ́ДОК (перев. послідовність чогось); ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше (встановлений перев. Словник синонімів української мови
  9. процедура — Процеду́ра, -ри; -ду́ри, -ду́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. процедура — рос. процедура 1. Офіційно встановлений або визначений порядок для здійснення певних справ. 2. Складова операції, послідовність дій. Eкономічна енциклопедія