процедура

процеду́ра

(франц. procedure, від лат. procedo – просуваюсь, проходжу)

1. Офіційно встановлений чи прийнятий за звичаєм порядок, послідовність дій для здійснення або оформлення якихось справ.

2. Лікувальні заходи.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. процедура — процеду́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. процедура — (юридична) формальність, нґ. тяганина; МЕД. лікувальна акція <�сеанс>. Словник синонімів Караванського
  3. процедура — [процеидура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  4. процедура — -и, ж. 1》 Офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь. Дипломатична процедура. || розм. Ряд яких-небудь дій, хід виконання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. процедура — Дія, чинність, перевода Словник чужослів Павло Штепа
  6. процедура — ПРОЦЕДУ́РА, и, ж. 1. Офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь... Словник української мови у 20 томах
  7. процедура — (англ. рrocedure) певним чином організована послідовність прийомів і способів поведінки, спрямована на отримання певного результату. Економічний словник
  8. процедура — ПОРЯ́ДОК (певним чином зумовлене розташування, розміщення когось, чогось, послідовність чого-небудь), ЛАД, СИСТЕМАТИ́ЧНІСТЬ, СИСТЕ́МА, ПО́БИТ розм.; РОЗПОРЯ́ДОК (перев. послідовність чогось); ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше (встановлений перев. Словник синонімів української мови
  9. процедура — Процеду́ра, -ри; -ду́ри, -ду́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. процедура — рос. процедура 1. Офіційно встановлений або визначений порядок для здійснення певних справ. 2. Складова операції, послідовність дій. Eкономічна енциклопедія