процедура

ПРОЦЕДУ́РА, и, ж.

1. Офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

За зверненням Верховної ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розглядає справу про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (Конституція України);

При вислухуванні підсудних і свідків держався він дуже стримано, питань майже зовсім не задавав, а лише пильнував формального боку процедури (І. Франко);

Процедура формального опитування закінчилася (Л. Смілянський);

Ми не встигли побачити процедури спускання брига на воду (Ю. Яновський);

Дипломатична процедура;

// розм. Ряд яких-небудь дій, хід виконання чого-небудь.

Виявилось, уся родина Кузьминих-Караваєвих збирається сьогодні в театр, і Калерія Олександрівна та Мері вже закінчували довгу туалетну процедуру (Б. Антоненко-Давидович);

За годину нова партія проробила процедуру з лазнею та з переодяганням, і тоді всіх комунарів повели до їдальні (І. Микитенко);

По-різному минатиме цей день у людей.., а у Тоні він мине за не зовсім звичайною процедурою: купає з чабанами овець (О. Гончар).

2. Лікувальний захід, перев. призначений лікарем.

Роблять вприскування йодоформу. Се процедура довга (Леся Українка);

Остогидло мені вже оце госпітальне ліжко, оці процедури та режими (О. Гончар);

Морські купання – дуже сильна кліматична процедура, тому використовувати її потрібно обережно (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

процедура

Значення в інших словниках