Великий тлумачний словник сучасної мови

пругкий

пругки́й

-а, -е.

Те саме, що пружний 1), 3-5).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пругкий — пругки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пругкий — ПРУГКИ́Й, а́, е́. Те саме, що пру́жни́й 1, 3–5. – Чому не орете до тридцяти, товаришу Нетереба? – запитав Замковий, показуючи пальцем на своїй пругкій рулетці глибину борозни (Іван Ле); Вона підтикає фартух і складає в нього зірвані горіхи.  Словник української мови у 20 томах
  3. пругкий — ПРУ́ЖНИ́Й (який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює попередню форму; який пружинить; про рухи, ходу), ПРУГКИ́Й, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ПРУЖИ́НИСТИЙ, ПРУЖНА́СТИЙ (ПРУЖНЯ́СТИЙ) розм., ПРУЖИ́СТИЙ розм., ПРУЖКИ́Й розм., ПРУЖИ́НЯСТИЙ розм.  Словник синонімів української мови