Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
пругкий —
пругки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
пругкий —
ПРУГКИ́Й, а́, е́. Те саме, що пру́жни́й 1, 3–5. – Чому не орете до тридцяти, товаришу Нетереба? – запитав Замковий, показуючи пальцем на своїй пругкій рулетці глибину борозни (Іван Ле); Вона підтикає фартух і складає в нього зірвані горіхи.
Словник української мови у 20 томах
пругкий —
ПРУ́ЖНИ́Й (який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює попередню форму; який пружинить; про рухи, ходу), ПРУГКИ́Й, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ПРУЖИ́НИСТИЙ, ПРУЖНА́СТИЙ (ПРУЖНЯ́СТИЙ) розм., ПРУЖИ́СТИЙ розм., ПРУЖКИ́Й розм., ПРУЖИ́НЯСТИЙ розм.
Словник синонімів української мови