пруг
-а, ч., розм.
1》 Край чого-небудь.
|| Поздовжній вузький край, бік якогось предмета; ребро. Пруг дошки.
|| Ребро гранчастого предмета.
|| Верхній край (обріз) якої-небудь посудини (перев. круглої форми); вінця. Пруг відра.
2》 Вузька поздовжня смужка по краю тканини, ременів і т. ін.
|| Лінія горизонту, обрій.
3》 Лінія на поверхні шкіри; зморшка, складка.
|| Слід на шкірі від удару, рани і т. ін.; рубець, шрам.
4》 Крива лінія, дуга, півколо, смуга на чому-небудь.
5》 перев. у сполуч. зі сл. останній, перен. Межа чого-небудь.
6》 Те саме, що упруг 2).
На вечірньому прузі — на заході.
Великий тлумачний словник сучасної української мови