прудити

пруди́ти

пруджу, прудиш, недок., перех., розм., рідко.

Те саме, що гатити 1).

Значення в інших словниках

1. прудити — пруди́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прудити — ПРУ́ДИ́ТИ, пру́джу́, пру́диш, недок., що, розм., рідко. 1. Те саме, що гати́ти 1. – Куди, хазяїн? – А туди, – він намотував на ноги ще вогкі онучі. – Чуєте: море прудити (О. Гончар). 2. Виганяти, знищувати паразитів з одягу. Лягаючи прудять блохи (Сл.  Словник української мови у 20 томах
3. прудити — Пру́ди́ти, -джу, -диш гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Грин. II. 10. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь. Грин. III. 687.  Словник української мови Грінченка