Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
прямоїжджий —
прямої́жджий прикметник
Орфографічний словник української мови
прямоїжджий —
(шлях) простий
Словник чужослів Павло Штепа
прямоїжджий —
ПРЯМОЇ́ЖДЖИЙ, а, е, нар.-поет. Прямий (про шлях, дорогу). Ілля Муромець узяв прямоїжджою дорогою, мимо того лісу, де Соловей-розбойник [розбійник] сидів (з легенди).
Словник української мови у 20 томах
прямоїжджий —
ПРЯМИ́Й (рівно витягнутий у якомусь напрямку, без вигинів, закрутів), РІ́ВНИЙ, ПРО́СТИ́Й розм., ПРАВИ́Й заст., діал.; ПРЯМОЇ́ЖДЖИЙ фольк. (про дорогу). За селом чоловік подався не прямою дорогою, а звивистою, росою обнизаною стежиною (М.
Словник синонімів української мови