прямування

прямува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. прямувати 1).

2》 заст. Напрям (у 2, 3 знач.).

Значення в інших словниках

1. прямування — прямува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. прямування — див. рух  Словник синонімів Вусика
3. прямування — ПРЯМУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прямува́ти 1. Його [О. П. Довженка] прямування довело його до правдивих шляхів (Ю. Яновський); Національно-державницька ідея – ..  Словник української мови у 20 томах
4. прямування — Прямува́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прямування — Прямува́ння, -ня с. 1) Направленіе. Поважне прямування його розуму. Левиц. Пов. 55. 2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Левиц. І. 241. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування. К. ХП. 135.  Словник української мови Грінченка