прямування
прямува́ння
-я, с.
1》 Дія за знач. прямувати 1).
2》 заст. Напрям (у 2, 3 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прямування — прямува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прямування — див. рух Словник синонімів Вусика
- прямування — ПРЯМУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прямува́ти 1. Його [О. П. Довженка] прямування довело його до правдивих шляхів (Ю. Яновський); Національно-державницька ідея – .. Словник української мови у 20 томах
- прямування — Прямува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прямування — Прямува́ння, -ня с. 1) Направленіе. Поважне прямування його розуму. Левиц. Пов. 55. 2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Левиц. І. 241. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування. К. ХП. 135. Словник української мови Грінченка