прямування

Прямува́ння, -ння, -нню, в -нні

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прямування — прямува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прямування — див. рух Словник синонімів Вусика
  3. прямування — -я, с. 1》 Дія за знач. прямувати 1). 2》 заст. Напрям (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прямування — ПРЯМУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прямува́ти 1. Його [О. П. Довженка] прямування довело його до правдивих шляхів (Ю. Яновський); Національно-державницька ідея – .. Словник української мови у 20 томах
  5. прямування — Прямува́ння, -ня с. 1) Направленіе. Поважне прямування його розуму. Левиц. Пов. 55. 2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Левиц. І. 241. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування. К. ХП. 135. Словник української мови Грінченка