прямування

Значення в інших словниках

1. прямування — прямува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. прямування — -я, с. 1》 Дія за знач. прямувати 1). 2》 заст. Напрям (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прямування — ПРЯМУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прямува́ти 1. Його [О. П. Довженка] прямування довело його до правдивих шляхів (Ю. Яновський); Національно-державницька ідея – .. Словник української мови у 20 томах
4. прямування — Прямува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. прямування — Прямува́ння, -ня с. 1) Направленіе. Поважне прямування його розуму. Левиц. Пов. 55. 2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Левиц. І. 241. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування. К. ХП. 135. Словник української мови Грінченка