прясти
пря́сти
I пряду, прядеш, недок., перех. і без додатка.
Скручуючи волокна коноплі, льону і т. ін., робити безперервну тонку нитку, пряжу.
|| на що. Виготовляти пряжу для певної тканини.
На останню прясти — бути близьким до смерті.
Тонко (на тонку) прясти — хитрувати.
II пряду, прядеш, недок., чим, розм.
Ворушити, перебирати (ногами, лапами і т. ін.).
Прясти очима — див. око1.
Великий тлумачний словник сучасної української мови