пріор — Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

пріор — Пріо́р: Прі́ор: — єгумен монастиря [47] — настоятель католицького монастиря [46-1;46-2] — начальник монастиря [II] Словник з творів Івана Франка
пріор — прі́ор іменник чоловічого роду, істота настоятель католицького монастиря; високий чин у духовних орденах і масонських ложах пріо́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
пріор — Ігумен Словник чужослів Павло Штепа
пріор — ПРІО́Р, а, ч. 1. У католицькій церкві – управитель невеликого чоловічого монастиря; за раннього середньовіччя – помічник абата. 2. Другий після великого магістра (гросмейстера) сановник у духовно-лицарських орденах і масонських ложах. Словник української мови у 20 томах
пріор — пріо́р (від лат. prior – перший, старший, значніший) в католицькій церкві – настоятель чоловічого монастиря; в духовно-лицарських орденах та масонських ложах – другий після гросмейстера сановник (т. зв. великий пріор). Словник іншомовних слів Мельничука
пріор — Титул керівника ордену; настоятель монастиря у домініканців, кармелітів, боніфратрів; у бенедиктинів настоятель монастиря залежно від абатства, призначається абатом. Універсальний словник-енциклопедія
пріор — НАСТОЯ́ТЕЛЬ (управитель чоловічого монастиря); ІГУ́МЕН (у православній церкві); АБА́Т (у католицькій церкві); ПРІО́Р (невеликого католицького монастиря). Після служби духовенство виходило на водосвященіє; настоятель ішов попереду (О. Словник синонімів української мови
пріор — Прі́ор, -ра; -ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пріор — ПРІ́ОР, а, ч. 1. У католицькій церкві — настоятель чоловічого монастиря; за раннього середньовіччя — помічник абата. 2. Другий після великого магістра (гросмейстера) сановник у духовно-лицарських орденах і масонських ложах. Словник української мови в 11 томах