пугутькало

пугу́тькало

-а, ч., зах.

Сич.

Значення в інших словниках

1. пугутькало — ПУГУ́ТЬКАЛО, а, ч., діал. Сич. Якесь пугутькало зловіще на старезній липі кричало: “Пігі-пігі..” (Б. Лепкий); Отож ми .. піймали в лісі пугутькало і випустили в клубі під час лекції (В. Нестайко).  Словник української мови у 20 томах
2. пугутькало — Пугутькало, -ла м. = сич. Камен. у. Вх. Пч. ІІ. 14.  Словник української мови Грінченка