пужина

пужи́на

-и, ж., діал.

Пусте чи недозріле зерно.

Значення в інших словниках

1. пужина — Пужи́на ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.  Словник української мови Грінченка