пульпа

пу́льпа

-и, ж.

1》 анат. М'яка сполучна тканина, пронизана нервовими закінченнями, лімфатичними й кровоносними судинами, що заповнює порожнину зуба.

|| М'якуш селезінки.

2》 тех. Суміш твердих частинок з рідиною (вода й ґрунт, вода й корисні копалини).

Значення в інших словниках

1. пульпа — пу́льпа іменник жіночого роду сполучна тканина; суміш  Орфографічний словник української мови
2. пульпа — М'якуш  Словник чужослів Павло Штепа
3. пульпа — ПУ́ЛЬПА, и, ж. 1. анат. М'яка сполучна тканина, пронизана нервовими закінченнями, лімфатичними й кровоносними судинами, що заповнює порожнину зуба; // М'якуш селезінки. 2. техн. Суміш твердих частинок з рідиною (вода й ґрунт, вода й корисні копалини).  Словник української мови у 20 томах
4. пульпа — пу́льпа (від лат. pulpa – м’якоть) 1. М’яка сполучна тканина в порожнині зуба; м’якоть селезінки. 2. Суміш твердих частинок, завислих у рідині.  Словник іншомовних слів Мельничука