пуповиння

пупови́ння

-я, с., рідко.

Те саме, що пуповина.

Значення в інших словниках

1. пуповиння — пупови́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пуповиння — ПУПОВИ́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що пупови́на. Сама й обродиниться [жінка]: серпом перетне пуповиння, а соломиною пупа зав'яже, та й – будь здорова, дитино (А. Головко); * У порівн. – Дурні ми, дурні! Прив'язалися до своєї латки, мов до пуповиння (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах