пуповиння
пупови́ння
-я, с., рідко.
Те саме, що пуповина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пуповиння — пупови́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- пуповиння — ПУПОВИ́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що пупови́на. Сама й обродиниться [жінка]: серпом перетне пуповиння, а соломиною пупа зав'яже, та й – будь здорова, дитино (А. Головко); * У порівн. – Дурні ми, дурні! Прив'язалися до своєї латки, мов до пуповиння (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах