пуповиння

пупови́ння

іменник середнього роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуповиння — -я, с., рідко. Те саме, що пуповина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пуповиння — ПУПОВИ́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що пупови́на. Сама й обродиниться [жінка]: серпом перетне пуповиння, а соломиною пупа зав'яже, та й – будь здорова, дитино (А. Головко); * У порівн. – Дурні ми, дурні! Прив'язалися до своєї латки, мов до пуповиння (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах