пупок

пупо́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пупок — -пка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до пуп. Шкірний пупок — вада розвитку пупка, що характеризується надлишком шкіри. 2》 Те саме, що пупець 2). 3》 біол. Зародок нового організму, що утворюється за нестатевого розмноження на поверхні тіла деяких безхребетних тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пупок — ПУПО́К, пка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пуп. Зігнувшись,він почав приставляти в різних місцях живота дерев'яну пащу гінекологічного стетоскопа і трохи вище від випнутого пупка почув приглушене калатання дитячого серця (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  3. пупок — Пупо́к, -пка м. 1) = пупець 1. Вх. Лем. 459. 2) Почка (древесная). Вх. Лем. 459. Словник української мови Грінченка