1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пупок

пупо́к

-пка, ч.

1》 Зменш.-пестл. до пуп.

Шкірний пупок — вада розвитку пупка, що характеризується надлишком шкіри.

2》 Те саме, що пупець 2).

3》 біол. Зародок нового організму, що утворюється за нестатевого розмноження на поверхні тіла деяких безхребетних тварин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пупок — пупо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пупок — ПУПО́К, пка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пуп. Зігнувшись,він почав приставляти в різних місцях живота дерев'яну пащу гінекологічного стетоскопа і трохи вище від випнутого пупка почув приглушене калатання дитячого серця (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  3. пупок — Пупо́к, -пка м. 1) = пупець 1. Вх. Лем. 459. 2) Почка (древесная). Вх. Лем. 459. Словник української мови Грінченка