Великий тлумачний словник сучасної мови

пуп'янок

пу́п'янок

-нка, ч.

1》 Зародок квітки, листка або пагона рослини; брунька.

З пуп'янка — з раннього дитинства, з колиски.

2》 діал. Молодий огірок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пуп'янок — пу́п'янок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пуп'янок — Брунька, парость; (квітки) бутон; пуп'яшок.  Словник синонімів Караванського
  3. пуп'янок — див. брунька  Словник синонімів Вусика
  4. пуп'янок — ПУ́П'ЯНОК, нка, ч. 1. Зародок квітки, листка або пагона рослини; брунька. Маленька фіалка мала два пуп'янки й молодий зав'язок насіння (Н.  Словник української мови у 20 томах
  5. пуп'янок — БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки).  Словник синонімів української мови