пуп'янок

БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). На гілочках береста тільки-тільки з'явились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Ю. Смолич); Хай розкаже (пролісок), що вчуває, Пробиваючись, трава, У якому дивуванні Кожна бростка ожива (О. Олесь); Сад відцвів, на рідколисті черешень зеленіли грона зав'язі, з яблуневого галуззя де-не-де поглядали перші пуп'янки (В. Логвиненко); Ще звечора були самі лише бутони, — На тій коронці сім, там дев'ять, там лишь п'ять. А вранці — тільки глянь! — квітки уже горять (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. пуп'янок — пу́п'янок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пуп'янок — Брунька, парость; (квітки) бутон; пуп'яшок.  Словник синонімів Караванського
3. пуп'янок — див. брунька  Словник синонімів Вусика
4. пуп'янок — -нка, ч. 1》 Зародок квітки, листка або пагона рослини; брунька. З пуп'янка — з раннього дитинства, з колиски. 2》 діал. Молодий огірок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пуп'янок — ПУ́П'ЯНОК, нка, ч. 1. Зародок квітки, листка або пагона рослини; брунька. Маленька фіалка мала два пуп'янки й молодий зав'язок насіння (Н.  Словник української мови у 20 томах