пустинницький

пусти́нницький

-а, -е, заст.

Прикм. до пустинник.

Значення в інших словниках

1. пустинницький — пусти́нницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пустинницький — ПУСТИ́ННИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до пусти́нник, пустельницький. І благословив отець ігумен брата Ісакія на “подвиг мовчальний”, на життя пустинницьке, в удолі зеленому, що аж до Дніпра-Славути розливається (Н. Королева).  Словник української мови у 20 томах