пустинницький

ПУСТИ́ННИЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до пусти́нник, пустельницький.

І благословив отець ігумен брата Ісакія на “подвиг мовчальний”, на життя пустинницьке, в удолі зеленому, що аж до Дніпра-Славути розливається (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. пустинницький — пусти́нницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пустинницький — -а, -е, заст. Прикм. до пустинник.  Великий тлумачний словник сучасної мови