пустинниця

пусти́нниця

-і.

Жін. до пустинник.

Значення в інших словниках

1. пустинниця — пусти́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пустинниця — ПУСТИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до пусти́нник. Таж по смерті діви Анастасії відкрилось у видінні скромному старцеві, братові воротареві в Лаврі Печерській – Миколі Святоші, що в мент смерті своєї, як саме брама вічності відчинялась для Анастасії...  Словник української мови у 20 томах