пустинниця

пусти́нниця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. пустинниця — -і. Жін. до пустинник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пустинниця — ПУСТИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до пусти́нник. Таж по смерті діви Анастасії відкрилось у видінні скромному старцеві, братові воротареві в Лаврі Печерській – Миколі Святоші, що в мент смерті своєї, як саме брама вічності відчинялась для Анастасії...  Словник української мови у 20 томах