пустинниця

пусти́нниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустинниця — -і. Жін. до пустинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пустинниця — ПУСТИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до пусти́нник. Таж по смерті діви Анастасії відкрилось у видінні скромному старцеві, братові воротареві в Лаврі Печерській – Миколі Святоші, що в мент смерті своєї, як саме брама вічності відчинялась для Анастасії... Словник української мови у 20 томах