пустинниця
пусти́нниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустинниця — -і. Жін. до пустинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пустинниця — ПУСТИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до пусти́нник. Таж по смерті діви Анастасії відкрилось у видінні скромному старцеві, братові воротареві в Лаврі Печерській – Миколі Святоші, що в мент смерті своєї, як саме брама вічності відчинялась для Анастасії... Словник української мови у 20 томах