пустинниця
пусти́нниця
-і.
Жін. до пустинник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустинниця — пусти́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пустинниця — ПУСТИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до пусти́нник. Таж по смерті діви Анастасії відкрилось у видінні скромному старцеві, братові воротареві в Лаврі Печерській – Миколі Святоші, що в мент смерті своєї, як саме брама вічності відчинялась для Анастасії... Словник української мови у 20 томах