Значення в інших словниках
-
пустоголовий —
пустоголо́вий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
пустоголовий —
див. дурний
Словник синонімів Вусика
-
пустоголовий —
ПУСТОГОЛО́ВИЙ, а, е, зневажл. Дурний, нетямущий. – Полаяти б їх треба, – порадив Бовдюг, – от вони й повискакують. Не люблять пустоголові пани доброї лайки (О. Довженко); – Спасибі тобі.., Іване.
Словник української мови у 20 томах
-
пустоголовий —
ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм.
Словник синонімів української мови