1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пустоголовий

пустоголо́вий

-а, -е, розм.

Дурний, нетямущий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустоголовий — пустоголо́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пустоголовий — див. дурний Словник синонімів Вусика
  3. пустоголовий — ПУСТОГОЛО́ВИЙ, а, е, зневажл. Дурний, нетямущий. – Полаяти б їх треба, – порадив Бовдюг, – от вони й повискакують. Не люблять пустоголові пани доброї лайки (О. Довженко); – Спасибі тобі.., Іване. Словник української мови у 20 томах
  4. пустоголовий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм. Словник синонімів української мови