пустоголовий

Значення в інших словниках

1. пустоголовий — пустоголо́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. пустоголовий — -а, -е, розм. Дурний, нетямущий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пустоголовий — ПУСТОГОЛО́ВИЙ, а, е, зневажл. Дурний, нетямущий. – Полаяти б їх треба, – порадив Бовдюг, – от вони й повискакують. Не люблять пустоголові пани доброї лайки (О. Довженко); – Спасибі тобі.., Іване. Словник української мови у 20 томах
4. пустоголовий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм. Словник синонімів української мови