пустодомок пустодо́мок -мка, ч., розм. Людина, що не має свого господарства. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках пустодомок — пустодо́мок іменник чоловічого роду, істота людина, що не має свого господарства розм. Орфографічний словник української мови пустодомок — див. марнотратник; недбайливий Словник синонімів Вусика пустодомок — ПУСТОДО́МОК, мка, ч., розм. Людина, що не має свого господарства. Словник української мови у 20 томах пустодомок — Пустодо́мок, -мка м. Не домовитый человѣкъ. Словник української мови Грінченка