пустодомок

ПУСТОДО́МОК, мка, ч., розм.

Людина, що не має свого господарства.

Значення в інших словниках

1. пустодомок — пустодо́мок іменник чоловічого роду, істота людина, що не має свого господарства розм.  Орфографічний словник української мови
2. пустодомок — див. марнотратник; недбайливий  Словник синонімів Вусика
3. пустодомок — -мка, ч., розм. Людина, що не має свого господарства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пустодомок — Пустодо́мок, -мка м. Не домовитый человѣкъ.  Словник української мови Грінченка