пустодомок

пустодо́мок

іменник чоловічого роду, істота

людина, що не має свого господарства

розм.

Значення в інших словниках

1. пустодомок — див. марнотратник; недбайливий  Словник синонімів Вусика
2. пустодомок — -мка, ч., розм. Людина, що не має свого господарства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пустодомок — ПУСТОДО́МОК, мка, ч., розм. Людина, що не має свого господарства.  Словник української мови у 20 томах
4. пустодомок — Пустодо́мок, -мка м. Не домовитый человѣкъ.  Словник української мови Грінченка