пустопаш
пусто́паш
I -і, ж., рідко.
Незасіяна, необроблена земля.
II присл., розм.
Без пастуха; самопас.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипусто́паш
I -і, ж., рідко.
Незасіяна, необроблена земля.
II присл., розм.
Без пастуха; самопас.
Великий тлумачний словник сучасної української мови