пуфик

пу́фик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до пуф 1).

Значення в інших словниках

1. пуфик — пу́фик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пуфик — ПУ́ФИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пуф 1. Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток, обминаючи пуфики, недоладно розставлені по кімнаті (Н. Рибак); На пуфиках, .. випростовуючи спини, сиділо кілька військових і один цивільний (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах