пуфик

пу́фик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до пуф 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуфик — пу́фик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пуфик — ПУ́ФИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пуф 1. Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток, обминаючи пуфики, недоладно розставлені по кімнаті (Н. Рибак); На пуфиках, .. випростовуючи спини, сиділо кілька військових і один цивільний (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах