пуфик

пу́фик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуфик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пуф 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пуфик — ПУ́ФИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пуф 1. Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток, обминаючи пуфики, недоладно розставлені по кімнаті (Н. Рибак); На пуфиках, .. випростовуючи спини, сиділо кілька військових і один цивільний (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах