пуфик

ПУ́ФИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до пуф 1.

Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток, обминаючи пуфики, недоладно розставлені по кімнаті (Н. Рибак);

На пуфиках, .. випростовуючи спини, сиділо кілька військових і один цивільний (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. пуфик — пу́фик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пуфик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пуф 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови