піввіку

півві́ку

незм.

1》 Проміжок часу в п'ятдесят років; половина сторіччя.

2》 Вік, що дорівнює п'ятдесяти рокам.

Значення в інших словниках

1. піввіку — півві́ку іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. піввіку — ПІВВІ́КУ, невідм., ч. 1. Проміжок часу в п'ятдесят років; половина сторіччя. Стару потягнуло до тієї хати, в яку її піввіку тому, обсипану зерном, у вінку, у стрічках, увів Михайло Чайченко (М. Стельмах). 2. Вік, що дорівнює п'ятдесяти рокам.  Словник української мови у 20 томах
3. піввіку — ПІВВІ́КУ, невідм., ч. 1. Проміжок часу в п’ятдесят років; половина сторіччя. Стару потягнуло до тієї хати, в яку її піввіку тому, обсипану зерном, у вінку, у стрічках, увів Михайло Чайченко (Стельмах, І, 1962, 33). 2. Вік, що дорівнює п’ятдесяти рокам.  Словник української мови в 11 томах