піввіку
півві́ку
незм.
1》 Проміжок часу в п'ятдесят років; половина сторіччя.
2》 Вік, що дорівнює п'ятдесяти рокам.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піввіку — півві́ку іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піввіку — ПІВВІ́КУ, невідм., ч. 1. Проміжок часу в п'ятдесят років; половина сторіччя. Стару потягнуло до тієї хати, в яку її піввіку тому, обсипану зерном, у вінку, у стрічках, увів Михайло Чайченко (М. Стельмах). 2. Вік, що дорівнює п'ятдесяти рокам. Словник української мови у 20 томах
- піввіку — ПІВВІ́КУ, невідм., ч. 1. Проміжок часу в п’ятдесят років; половина сторіччя. Стару потягнуло до тієї хати, в яку її піввіку тому, обсипану зерном, у вінку, у стрічках, увів Михайло Чайченко (Стельмах, І, 1962, 33). 2. Вік, що дорівнює п’ятдесяти рокам. Словник української мови в 11 томах