піввіку

півві́ку

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піввіку — незм. 1》 Проміжок часу в п'ятдесят років; половина сторіччя. 2》 Вік, що дорівнює п'ятдесяти рокам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піввіку — ПІВВІ́КУ, невідм., ч. 1. Проміжок часу в п'ятдесят років; половина сторіччя. Стару потягнуло до тієї хати, в яку її піввіку тому, обсипану зерном, у вінку, у стрічках, увів Михайло Чайченко (М. Стельмах). 2. Вік, що дорівнює п'ятдесяти рокам. Словник української мови у 20 томах
  3. піввіку — ПІВВІ́КУ, невідм., ч. 1. Проміжок часу в п’ятдесят років; половина сторіччя. Стару потягнуло до тієї хати, в яку її піввіку тому, обсипану зерном, у вінку, у стрічках, увів Михайло Чайченко (Стельмах, І, 1962, 33). 2. Вік, що дорівнює п’ятдесяти рокам. Словник української мови в 11 томах